Хороша наша, да не Маша

50

Я народилася в СРСР. Один із моїх батьків — неслов’янської зовнішності і національності. В радянський час не було забобонів за національною ознакою, тому батьки нарекли звучним, але зовсім не «російським» ім’ям.

Ставши дорослою, я задовбали. Задовбали пояснювати, що народилася в центрі Росії, мої батьки, бабусі-дідусі теж народилися в Росії, моя рідна і єдина мова, яку я знаю, — російська. Я не сповідую іслам, як і інші релігії: я атеїстка. У мене немає навіть розкосих очей, ніс з горбинкою, чорнявих волосся, смаглявої шкіри або орлиних брів, я не взрываю поїзда і аеропорти, не ношу хіджаб і не маю жодних стосунків з терористами і фанатиками.

Я не можу влаштуватися на хорошу роботу, бо не можу похвалитися «правильним» іменем Маша. Не можу нормально зустрічатися з хлопцем, бо вся рідня буде коситися: «А не чурка чи вона?» Моя дитина вже починає соромитися імені своєї мами, мене постійно перепитують, ледве вибалакують і перекручують моє ім’я.

Але більше всього дістали ви — активісти руху «Я русский!». Ви самі не замислювалися, скільки народів, національностей та етносів живе в нашій країні? Ні один з вас не істинно російська; всю свою «російськість» ви визначаєте за ПІБ. Так знайте: по-вашому, я «чурка», але моя дитина — істинний арієць, бо носить стандартне і гаряче улюблене вашим серцем банальне ім’я, а за фактом його народження крові — німецька, російська, єврейська, татарська, українська й литовська.

Люди, прокиньтеся! Світ не ділиться на «російських» і «чурок». В кожній національності, в кожному народі, в кожній країні є погані люди, є фанатики і є вчені, музиканти, просто гарні порядні люди. Вистачить приписувати мені гріхи всього ісламського світу. Я не винна у ваших комплекси й страхи, я не маю відношення до війни в Чечні і вибухів в аеропортах. І тим більше не винна, що народилася у люблячих один одного людей без подібних забобонів.