Цицьки борщ не звариш

17

Я ставлюся до дівчат, які не можуть бути одні. Тільки я розлучаюся з одним хлопцем, тут же заводжу нові відносини. Причому відносини зазвичай тривалі — роки два-чотири. І розриваю їх зазвичай я, якщо людина мене розчаровує.

У мене є кілька подруг, які в свої двадцять не можуть побудувати ні одних вдалих стосунків, зате відносять себе до фатальним самодостатнім жінкам (сидячи на шиї у батьків). Тому вони люблять вчити мене.

— За що вони тебе так люблять і так по тобі страждають? Ах, ну так, у тебе ж великі сиськи…

Не сперечаюся, з шостим розміром складно залишитися непоміченою, але всі мої чоловіки закохувалися в мене після довгої дружби.

Ну і що? Зате ви ходите на каблучках гарні, а я — турист і ролевик, мене частіше можна зустріти в камуфляжі і з рюкзаком. Ви чіпляєте всяких любителів слов’янської краси на курортах і в нічних клубах, а я знайомлюся у спільних компаніях.

А ще такі фрази (вимовляються з офігенно виряченими очима і верескливим обуренням):

— Ти встаєш о шостій ранку, щоб погладити йому сорочку на роботу?

— Ти кожен день йому готуєш?

— Ти стираєш його одяг?

— Ти спокійно відпускаєш його пити з друзями?

— Навіщо ти так унижаешься? Дівчина повинна знати собі ціну! Нехай він сам для тебе все робить!

Милі мої, ціну собі має знати м’ясо на ринку. А я людина. І жінка. Любляча жінка. Мені не ліньки встати вранці йому погладити сорочку, не лінь щодня балувати його смакотою. Мені для нього взагалі нічого не лінь.

І так, я не вимагаю від нього, щоб він мене забезпечував: я фрілансер, сама прекрасно заробляю і чудово встигаю зробити все по дому. А він приходить з роботи втомленим, і йому приємно, що я його чекаю з прибраній квартирою і приготовленою вечерею.

Ах так, він же мене любить тільки за цицьки.