Один в полі один

12

Ти один. Усвідомлення цього приходить поступово і закінчується завжди однаково.

Ти допомагаєш друзям і знайомим, коли вони тебе просять. Це не напружує, навіть як-то радує. Адже з дитинства вчили допомагати і не кидати друзів у біді. Розповідали багато історій з життя, наводили приклади, говорили, які книги читати. Для тебе велика підлість не допомогти. Ти ж можеш це. Ти потрібен.

Але одного разу допомога стає потрібна тобі, і тут життя розставляє все на свої місця. Пріоритети змінюються. Образ, створений в дитинстві, розбивається об реальність. У друзів з’являються свої проблеми, якісь термінові справи. Вони зайняті і не можуть тобі допомогти.

Ти залишаєшся наодинці зі своїми проблемами. Відчуваєш себе безпорадним кошеням, кинутим у воду і не здатним плисти. Ось тут і починається переосмислення твоїх цінностей і поняття дружби.

Ти злишся на всіх, особливо на оточуючих тебе людей. Поступово це проходить, все встає на свої місця, життя триває. Але жертви заради дружби вже не для тебе: ти не чекаєш допомоги від друзів і все рідше допомагаєш їм.

Коли-то ти станеш таким же «другом» для кого-то. Ланцюжок не розірвати.