Де їх ніхто не брав і не бере

39

Довелося мені тут відправитися в магазин за страшною річчю — прокладкою для карбюратора бензопили, що, втім, не суть важливо. «Прибило», як тут прийнято говорити, мене в першому ж магазині. Худорлявий хлопець в рожевій маєчці, менше всього схожий на продавця запчастин бензопил, дізнавшись, що мені потрібно, тут же ляснув себе долонею по лобі і заматюкався:

— ***, як же ви мене всі ***, *** ***, скільки, ***, можна! * * * вже тридцятий, напевно, за сьогодні зі своїми *** [марка пилки]! І так, ***, кожен день!

Я всім виглядом демонструють крайню ступінь здивування.

— Розумієте, ***, ви, *** ***, що немає їх у нас, не було і не буде! Не замовляємо ми їх, зовсім не замовляємо!
— Але чому?
— Та тому що, * * * — не беруть їх! Нікому вони на *** не потрібні!

Чого-то я, схоже, в цьому житті не розумію.